New pedagogical thought

Міжнародний досвід навчання фінансової грамотності дітей та молоді

Галина Мошковська — 2024-10-11

Стаття присвячена міжнародному досвіду навчання фінансової грамотності дітей та молоді. У ній окреслено сучасну ситуацію в суспільстві щодо означеного питання та потребу у фінансовій освіті в закладах освіти. Проаналізовано стан дослідження проблеми в теорії та практиці початкової освіти. Здійснено аналіз міжнародного досвіду щодо навчання фінансової грамотності та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток фінансових навичок учнів початкової школи. Підкреслено, що фінансова грамотність і фінансова освіта не є новими категоріями для світового досвіду навчання молоді. Кількість країн, що впроваджують програми фінансової грамотності, зростає щороку, зокрема у Європі діє понад 180 таких програм. Дослідження свідчить, що надзвичайно важливо включати фінансову грамотність в освітній процес у закладах загальної середньої освіти, зокрема у початковій школі. Підкреслено, що важливу роль у процесі навчання учнів початкової школи фінансової грамотності відіграють відповідні програми, розроблені Міністерствами фінансів, Національними банками, громадськими організаціями, благодійними фондами тощо, що існують у різних країнах світу (США, Велика Британія, Нідерланди, Туреччина та інші). Автором зроблено висновок, що в Україні існує потреба в оволодінні молоддю компетентностями в різних видах фінансової діяльності, обумовлена особливостями розвитку українського суспільства. Доведено, що за цих умов до ключових компетентностей, котрі має формувати в учнів школа, включено й фінансову грамотність.

Розвиток післядипломної педагогічної освіти та підвищення кваліфікації вчителів у зарубіжних країнах у рецепції української компаративістики

Ольга Снітовська — 2024-10-11

У статті здійснено системний аналіз репрезентативних студій із проблеми розвитку післядипломної освіти та підвищення кваліфікації вчителів у зарубіжжі задля визначення основних тенденцій, здобутків і прогалин в її вивченні українськими компаративістами. У процесі пошуково-евристичної праці виявлено понад 140 різновидових публікацій з означеної проблеми, за результатами оглядового аналізу яких з’ясовано, що більшість зафіксованих монографій, навчальних посібників, статей, матеріалів конференцій відображають результати дисертаційних досліджень, а отже, зосередилися на їхньому предметному аналізі.

Порушена проблема розглядається українськими науковцями в тематично-змістових ракурсах і контекстах, які виражаються в категоріях «підготовка вчителів», «професійний розвиток учителів», «неперервна педагогічна освіта», «післядипломна педагогічна освіта», «підвищення кваліфікації вчителів» тощо. З’ясовано, що актуалізовані праці мають вузький країнознавчий спектр, який охоплює переважно держави Європейського Союзу, США та Китай.

Визначено, що більшість комплексних студій, в яких післядипломна освіта становить основний предмет дослідження, мають схожу змістову структуру, зокрема в багатьох працях фрагментарно представлено організаційні форми, зміст та особливо методику навчання вчителів, що детермінуються черговими суспільними викликами та змінами в системі шкільної освіти.

Науково-методичне забезпечення становлення авторської школи імперативного менеджменту (з досвіду роботи)

Світлана Кириленко — 2024-10-11

У дослідженні розглянуто особливості реформування системи вітчизняної освіти в напрямі європейського освітнього простору, умови ефективного функціонування закладів освіти щодо впровадження інноваційних освітніх систем і моделей, педагогічного та імперативного менеджменту в освітньому процесі, а також визначено основні поняття освітнього менеджменту та аспекти впливу на процес управління освітою.

Схарактеризовано умови, які сприяють урахуванню науково-методичних засад менеджменту освітніх інновацій в закладі освіти, що полягає в реалізації сукупності організаційно-управлінських, соціально-економічних, соціально-культурних цілей та забезпечується розв’язанням відповідних завдань менеджменту освітніх інновацій, зміною технології й методів управління тощо.

Доведено, що впровадження інноваційної діяльності в освітній практиці закладів освіти забезпечується пошуком нових чи вдосконалених підходів у змісті та формах їхньої реалізації, в управлінні освітнім процесом. Зважаючи на це, імперативний менеджмент освітніх інновацій є складником загального менеджменту, адже основою управління школою є імперативність – визначення стратегічних шляхів розвитку, мети та завдань освіти, методів і засобів їхньої реалізації, особливості різнобічного розвитку.

Технологія підготовки та проведення засідання педагогічної ради закладу загальної середньої освіти в сучасному вимірі

Микола Люшин — 2024-10-11

Запропоновані в статті підходи до організації діяльності педагогічної ради закладу загальної середньої освіти розглянуто в загальному контексті розвитку національної освіти та сучасного педагогічного менеджменту. Схарактеризовано технологічні аспекти підготовки та проведення засідання педагогічної ради закладу освіти, з якими пов’язана трансформація освітньої системи на інституційному рівні. Акцентовано увагу на важливості застосування інноваційних форм засідання педагогічної ради, проведенні об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та/або контролю, а також використанні інформаційно-комунікаційних технологій у роботі основного постійно діючого колегіального органу.

З’ясовано, що означена технологія моделювання (проведення) засідання сприяє системному й ефективному функціонуванню педагогічної ради, спрямовує її діяльність на синергію педагогів, усіх учасників освітнього процесу в керівництві закладом загальної середньої освіти та забезпеченні його сталого розвитку.

Сутність, структура та зміст компетентності педагогічного працівника щодо створення та використання вебсайтів для потреб освітньої діяльності

Станіслав Лунячек — 2024-10-11

У статті окреслено сутність компетентності педагогічного працівника у сфері створення та використання вебсайтів для потреб освітньої діяльності, яка є важливим складником його цифрової компетентності, теоретично обґрунтовано її структуру та зміст. Звернено увагу на необхідність формування відповідної компетентності у педагогічних працівників як однієї з вимог, передбачених професійним стандартом за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» й професійним стандартом керівника (директора) закладу загальної середньої освіти.

Основну увагу закцентовано на формуванні означеної компетентності в учителів і керівників освіти, які не мають спеціальної освіти у сфері ІТ-технологій. Доведено, що створення ними персональних вебсайтів дозволить розповсюджувати власний педагогічний досвід і розв’язувати питання створення персонального електронного портфоліо. Особливий акцент зроблено на розумінні педагогічними працівниками мети й завдань створення вебсайтів для потреб освітньої діяльності, їхніх особливостей, спроможності використовувати конструктори для створення вебсайтів освітнього спрямування, вмінні реєструвати доменне імʼя та отримувати хостинг, знанні основ вебдизайну та веббезпеки, можливості оптимізувати вебсайт у пошукових системах, орієнтуватися на потреби цільової аудиторії споживачів вебсайту.

Цифровий детокс: баланс між цифровим світом та ментальним здоров’ям

Надія Мельник — 2024-10-11

На основі аналізу наукових праць, здійснених досліджень і нормативно-правових документів у галузі загальної середньої освіти окреслено особливості освітнього процесу закладу освіти в контексті компетентнісної освіти. Акцентовано увагу на основних трендах розвитку цифрової гігієни, зростанні популярності цифрового детоксу, усвідомленні негативного впливу надмірного використання цифрових пристроїв на психічне та фізичне здоров’я учасників освітнього процесу в закладах освіти, зростанні популярності практик цифрового детоксу, появі нових програм та інструментів, що допоможуть обмежувати час використання гаджетів як під час освітнього процесу, так і в позанавчальний час. Звернено увагу на потенційні переваги цифрового детоксу в умовах сьогодення, на ознаки, коли він є необхідний, на особливості його проведення для зниження високого рівня тривожності учасників освітнього процесу. Наголошено на важливості застосування окремих форм цифрового детоксу, їх значенні для учасників освітнього процесу в умовах активного використання ІКТ як визначального фактора збереження ментального здоров’я в умовах сьогодення, на використання цифрових технологій детоксикації для регулювання цифрових потоків. Доведено, що використання сучасних форм та технологій цифрового детоксу – це спосіб збереження ментального здоров’я як здобувачів освіти, так і педагогічних працівників для досягнення очікуваних результатів навчання, визначених державними освітніми стандартами.

Використання штучного інтелекту у навчанні здобувачів освіти з особливими освітніми потребами

Андрій Озарчук — 2024-10-11

У статті досліджується роль штучного інтелекту у навчанні осіб з особливими освітніми потребами. Розглянуто актуальність упровадження інклюзивної освіти та виклики, пов’язані із забезпеченням рівного доступу до якісної освіти для всіх здобувачів. Проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює інклюзивну освіту в Україні, та окреслено основні принципи її реалізації. Особлива увага приділяється потенціалу штучного інтелекту в покращенні освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами. Розглянуто такі напрями застосування штучного інтелекту, як адаптивне навчання, асистивні технології, моніторинг прогресу, емоційний інтелект, віртуальні асистенти та прогнозна аналітика. Описано методи машинного навчання, глибинного навчання, обробки природної мови та комп’ютерного зору, що є основою означених технологій. У статті також висвітлюються можливості використання мовних моделей штучного інтелекту, таких як ChatGPT, Gemini, Claude, Copilot для персоналізації навчального контенту, інтерактивної підтримки, мовної адаптації та оцінювання. Особливий акцент зроблено на необхідності міждисциплінарного підходу та етичного використання штучного інтелекту в освіті. Водночас у роботі розглядаються виклики та обмеження застосування штучного інтелекту в інклюзивному навчанні, зокрема проблеми розуміння контексту, етичні питання та вплив на роль учителів. Стаття окреслює перспективи подальших досліджень у цій галузі, зокрема розробку спеціалізованих алгоритмів, інтеграцію з нейротехнологіями та вдосконалення методів персоналізації освітніх траєкторій.

Лексичні англіцизми як показник сучасних модних тенденцій в українській мові

Ольга Саприкіна — 2024-10-11

У статті розглянуто основні аспекти використання англіцизмів в українському розмовному мовленні, а також здійснено аналіз семантичних груп означених номінацій. Окреслено основні причини запозичення англійських відповідників сучасною українською мовою, зокрема виокремлено мовні та позамовні чинники досліджуваного явища. Обґрунтовано процес поширення англіцизмів у сучасному мовному просторі, простежено причини їхньої популярності й закономірності вживання. Англіцизми розглянуто не лише як мовне явище, а й як номінацію підкреслення модних та трендових елементів у мовленні. Виокремлено певні тематичні групи англійських запозичень, зокрема у сфері комп’ютерних технологій і соцмереж, спортивній сфері, галузі культури, політики, економіки та торгівлі, а також у побуті та модних тенденціях сучасності. Наголошено на активізації входження англіцизмів у військову сферу, що набули популярності з початком російсько-української війни. Проаналізовано процес еволюції англійських запозичень в українському мовному просторі, підкреслено, що він відбувається відповідно до закономірностей української мови на фонетичному, графічному, граматичному та семантичному рівнях.

Творчий доробок Михайла Тимофіїва в контексті еволюції сопілкового виконавства (до 80-річчя від дня народження)

Роман Дзвінка — 2024-10-11

У статті в ракурсі становлення та розвитку сучасного сопілкового виконавства досліджується творчість віртуозного музиканта-мультиінструменталіста, майстра духових етноінструментів Михайла Миколайовича Тимофіїва, який зробив значний внесок у розвиток українського сопілкового виконавства.

Обґрунтовано феномен видатного гуцульського митця, зокрема доведено, що в його багатогранній особистості органічно поєдналися дослідник та знавець традиційної культури, винахідник і чудовий майстер етнодухових інструментів, неперевершений виконавець творів академічної музики на фрілці та сопілці, а також автентичної музики в її первинному вигляді та вторинних формах побутування, популяризатор традиційної інструментальної гуцульської музики не лише в Україні, а й за кордоном.

Наголошено, що Михайло Тимофіїв не лише досконало володів грою на багатьох етнодухових інструментах, а й відіграв особливу роль у пошуках і розробці оптимальної конструкції сопілкових інструментів, що стало початком нової фази розвитку сопілкарства та професіоналізації сопілкового виконавства в Україні; розширив інструментарій оркестру народних інструментів та збагатив його репертуаром і техніко-виконавським рівнем ансамблювання.

Українське хорове мистецтво на сучасному етапі національного культуротворення

Ігор Харитон — 2024-10-11

У статті проаналізовано специфіку становлення національного хорового мистецтва доби сучасності під кутом зору осмислення постмодернових моделей його увиразнення. Відслідковуються ключові особливості творчого почерку митців щонайменше трьох поколінь українського композиторського бомонду, а саме сучасних композиторів-класиків, композиторів зрілого покоління, а також представників наймолодшої генерації історичного періоду від 60-х років ХХ століття до сьогодні.

Окреслено ключові концепти творчого почерку українських сучасних композиторів-класиків з їхнім модерновим улаштуванням стильових, жанрових та інших особливостей хорового письма, композиторів зрілого покоління періоду 80-х – 90-х років ХХ століття, а також наймолодших авторів хорової музики.

Доведено, що різнобарвна орнаментальність української сучасної хорової музики є свідченням того, що досліджуваний феномен, попри свою розмаїту унікальність, залишається цілісною моделлю національного хорового музикування доби сучасності, що стане своєрідним історичним містком між минулим і прийдешнім у сфері пізнання прекрасного засобами хорової культури українства.

Мотиваційний компонент як важливий фактор підвищення інтересу учнів до предмета «Образотворче мистецтво» в закладах загальної середньої освіти

Наталія Мервінська — 2024-10-11

У статті окреслено способи мотивації навчальної діяльності учнів закладів загальної середньої освіти на уроках образотворчого мистецтва. Представлено приклади використання інтерактивних методів на всіх етапах уроку та продемонстровано прийоми впровадження діяльнісного підходу в навчанні образотворчому мистецтву. Акцентовано увагу на важливості та дієвості мотиваційного компонента уроку з метою підвищення інтересу школярів до навчального предмета. Обґрунтовано необхідність використання вчителем таких форм і методів роботи, що формують емоційний інтелект та є основою творчої діяльності. Зауважено, що варіативність завдань, диференційований та індивідуальний підходи сприяють підвищенню рівня навчальних досягнень учнів. Окреслено шляхи формування зовнішньої та внутрішньої мотивації у процесі навчання образотворчому мистецтву в закладі загальної середньої освіти. Схарактеризовано особливості сприйняття навчального матеріалу учнями. Наголошено на важливості створення ситуації успіху, організації позитивної атмосфери на уроці. Описано використання сучасних методів та прийомів, які, окрім навичок образотворчої діяльності, сприяють розвитку мислення, мовлення, уваги, пам’яті та стимулюють пошукову діяльність учнів. Доведено, що сучасний урок – це спосіб взаємодії вчителя і здобувачів освіти, котрий базується на активній діяльності обох сторін освітнього процесу з метою досягнення очікуваних результатів навчання та виховання культурно освіченої особистості.