New pedagogical thought

Педагогічні фахові коледжі України в історичній ретроспективі становлення (друга половина ХІХ – 80-ті роки ХХ століть)

Оксана Вінтоняк — 2025-01-15

У статті проаналізовано історичну ретроспективу становлення закладів освіти в другій половині ХІХ – 80-х рр. ХХ ст., які, будучи зародками і попередниками сучасних фахових педагогічних коледжів України, значною мірою обумовили мережу їхнього територіального розташування та сформували традиції, що позначаються на характері організації їхнього освітнього процесу. Реконструкцію мережі закладів освіти, які стали зародками формування педагогічних училищ і коледжів за новітньої доби державності, здійснено на основі територіально-регіонального підходу, який визначає поділ областей України на окремі регіони та дозволяє з’ясувати спільне й особливе в розвитку розташованих на їхній території закладах освіти. В основу такої реконструкції покладено дві моделі: тричленну, яка дозволяє відстежувати наступність розвитку різних типів закладів освіти від первісного – дорадянського (перша половина ХІХ ст. – 1914–1915 рр.) до радянського (1920-1980 рр.) та сучасного (із 1991 р.), та двочленну, в якій відсутній перший компонент. Усього в об’єктиві дослідження було близько 50 закладів освіти.

З’ясовано спільні та особливі риси процесу виникнення і становлення закладів середньої педагогічної освіти в Західному, Північному, Східному, Центральному, Південному регіонах України. Виведена загальна матриця почергової зміни домінуючих типів середніх педагогічних закладів освіти, які позначали передісторію становлення сучасних педагогічних коледжів: учительська семінарія (друга половина ХІХ ст. – 1914–1915 рр.), педагогічні курси і школи (1920–1926 рр.), педагогічний технікум (1924–1941 рр.), педагогічне училище (із 1944–1945 рр.).

Вплив сучасного менеджменту багатопрофільного закладу позашкільної освіти на здатність реалізації нових форматів освіти у авторській школі

Ірина Мосякова — 2025-01-15

У статті проаналізовано актуальність упровадження позашкільної освіти та вплив сучасного педагогічного менеджменту багатопрофільного авторського закладу позашкільної освіти на реалізацію нових форматів освіти в авторській школі. Окреслено досягнення очікуваних результатів навчання, визначених державними освітніми стандартами та забезпеченням рівного доступу до ґрунтовних, якісних знань для всіх здобувачів.

Схарактеризовано умови, що сприяють реалізації науково-методичних засад менеджменту освітніх інновацій в авторському закладі позашкільної освіти «Школа життєтворчості особистості». Визначено сукупність організаційно-управлінських, соціально-економічних, соціально-культурних цілей, що сприяють розв’язанню відповідних завдань сучасного менеджменту освітніх інновацій та зміні технологій і методів управління тощо.

На основі аналізу наукових праць, поглядів науковців, здійснених досліджень і нормативно-правових документів, що регулюють позашкільну освіту в Україні, окреслено основні принципи реалізації нових форматів стратегічних шляхів розвитку, визначені мета та завдання освіти, методи і засоби їхньої реалізації, особливості різнобічного розвитку вихованців.

Інноваційна діяльність закладу вищої освіти в умовах сьогодення (із досвіду роботи Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти)

Володимир Бордюк — 2025-01-15

Статтю присвячено питанням інновацій в освітньому процесі вітчизняних закладів освіти в умовах сьогодення. Визначено, що одним з основних завдань сучасного закладу освіти є пошук, створення, впровадження педагогічних інновацій, спрямованих на державне замовлення та потреби учасників освітнього процесу, а механізмом вирішення цього завдання є інноваційна проєктна діяльність, дослідно-експериментальна та наукова робота, що сприятиме залученню учнів до проєктної діяльності, мета якої – найбільш повно врахувати здібності, потреби та наміри сучасних здобувачів освіти, допомогти розвитку конкурентоздатної, творчої особистості, спроможної до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення.

На прикладі діяльності Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти продемонстровано впровадження інновацій в регіоні, зокрема проаналізовано участь педагогічної спільноти Рівненщини у різноманітних заходах, як-от Форумі інноваційної освіти, Педагогічному стартапі та ін.

Наголошено, що інновації на сучасному етапі стають ключовим чинником розвитку української освіти, а ефективна організація нововведень у закладі освіти залежить від розвитку його потенціалу, професійної компетентності всього колективу до роботи в умовах пошуку, створенні науково-методичної та матеріально-технічної підтримки інноваційних змін.

Інноваційні практики вчителя нової української школи: від досвіду до інновацій

Тетяна Гавлітіна — 2025-01-15

У статті наголошується, що важливою умовою реалізації педагогічної діяльності сучасного вчителя є нові форми впровадження та поширення педагогічного досвіду, зокрема переорієнтація цього досвіду на новаторство й інноваційну діяльність. За цих умов головною ідеєю змісту шкільної освіти є впровадження новітніх методів та підходів до навчання. Зокрема, вчителі не просто мають набувати практичних навичок формування ключових компетентностей у здобувачів освіти, а оволодіти новими методами і освітніми технологіями, сприяти їхньому створенню і поширенню.

Інноваційне навчання розглядається автором як процес і результат такої педагогічної діяльності, що стимулює внесення інноваційних змін у сучасну культуру, сучасний соціальний досвід і сучасну школу як відкриту до змін соціально-педагогічну систему. Зважаючи на це, інновації в новій українській школі спрямовані на покращення не лише якості результатів здобувачів освіти, а передусім якості педагогічної діяльності, адже кожна інноваційна практика на основі досвіду та упровадження нової системи форм і методів навчання, виховання та розвитку особистості здобувача має прорости у використання особливих підходів щодо їхнього застосування, нестандартного використання прийомів і технік педагогічної діяльності.

Використання інноваційних методів навчання у професійній підготовці майбутніх керівників закладів освіти

Марина Давидюк — 2025-01-15

У статті окреслено особливості практичної реалізації інноваційних методів навчання у професійній підготовці майбутніх керівників закладів освіти. Проаналізовано стан дослідження проблеми в теорії та практиці професійної підготовки майбутніх керівників освітньої сфери. Наголошено, що кращим способом розвитку необхідних для успішної управлінської діяльності навичок і компетенцій майбутнього фахівця є тренування на основі моделювання дій, проведення тематичних дискусій, ділових ігор, що уможливлює обмін інструментами управління й досвідом, оцінювання альтернативних ідей та дій. Звернено увагу на те, що нині з’явилося безліч інноваційних підходів до навчання фахівців, найбільш поширеними з яких є інтерактивні, що стимулюють мотивацію здобувачів освіти, сприяють їхній творчій співпраці з викладачем. В умовах поширення дистанційних форматів навчання та онлайн-освіти основною вимогою до інноваційних методів стає їхня гнучкість та адаптивність, що дає змогу практикувати певний метод як в умовах реальної живої взаємодії в аудиторії, так і в процесі онлайн-занять. Описано особливості використання таких інноваційних методів навчання у професійній підготовці майбутніх керівників закладів освіти, як гейміфікація, тренажер-симулятор професійної діяльності вчителя TeachLivE, навчальні симулятори від «Дія. Освіта», а також використання метафоричних асоціативних карт «Ключі до зростання: три роки без помилок».

Доведено, що гейміфікація передбачає застосування компонентів ігрового дизайну до неігрових контекстів, розробку сценаріїв гри, пов’язаної з професійними ролями, заохочує до роботи в безпечному середовищі, сприяє розвитку навичок критичного й системного мислення. Використання симуляційних тренажерів зміцнює довіру та взаєморозуміння всередині академічної групи, учасники якої під час роботи з тренажером-симулятором стають командою професіоналів. У процесі спільних тренувань майбутні керівники навчаються покладатися один на одного, а також розвивають навички емпатії та підтримки. Загалом комплексний вплив тренажерів, що поєднує в собі реалістичні симуляції, миттєвий зворотний зв’язок, колаборативні елементи й гнучкість налаштування, створює ефективне навчальне середовище. Застосування метафоричних асоціативних карток у професійній підготовці майбутніх керівників закладів освіти використовується для поглиблення розуміння складних теоретичних концепцій через зв’язок теорії з попереднім практичним досвідом. Зокрема, метафоричні картки заохочують здобувачів освіти до творчого розв’язання професійних завдань, орієнтують майбутніх фахівців на розуміння перспектив професійного та особистісного зростання, стимулюють внутрішню мотивацію до розвитку в різних життєвих сферах, сприяють розвитку рефлексії та критичного мислення.

Імерсивні технології для підтримки змішаного навчання у вітчизняних закладах загальної середньої освіти

Юлія Носенко — 2025-01-15

У статті схарактеризовано імерсивні технології (ІмТ), які нині стали беззаперечними індикаторами освітніх інновацій та поступово інтегруються у різні сфери людської діяльності. Впровадження ІмТ у змішаному навчанні має низку переваг: поглиблення розуміння складних тем, індивідуалізація навчання, можливість практичного застосування знань, покращення співпраці та комунікації, гнучкість та доступність навчання, зменшення навчальних бар’єрів, оцінювання знань у реальному часі, реалізація креативних підходів до навчання, розвиток навичок самостійного навчання, глобальний доступ до ресурсів, підтримка емоційної залученості та мотивації, реалістичне моделювання професійного середовища, економія ресурсів.

Для обрання найбільш доцільної ІмТ запропоновано певні критерії (мета використання, користувацький досвід, технічні вимоги, масштабованість, витрати, локалізація, безпека, підтримка), що дозволять визначитися з тим, яка саме технологія потрібна для виконання поставлених задач.

У результаті опитування вчителів закладів ЗСО України, проведеного у 2024 році, було з’ясовано, що 66,9 % респондентів реалізують змішане навчання, 30,1 % працюють у традиційному форматі, відповідно 3 % – у дистанційному. За цих умов найбільш поширеними моделями змішаного навчання виявилися: «індивідуальна ротація», «перевернутий клас», «гнучка модель».

На основі аналітичної роботи було здійснено добір ІмТ (VR, AR, 360-градусні відео) та описано можливості їхнього використання не тільки відповідно до моделей змішаного навчання, а й щодо різних видів навчальної діяльності (класна робота, домашнє завдання, індивідуальні завдання, поглиблення знань, проєктна робота та ін.).

Потенціал віртуальної та доповненої реальності для покращення змішаного навчання в закладах загальної середньої освіти

Аліса Сухіх — 2025-01-15

У статті схарактеризовано імерсивні технології, а саме віртуальну (VR), доповнену (AR) та змішану (MR) реальність. Доведено, що вони нині є одним із найважливіших новітніх інструментів у сфері освіти, адже їхнє впровадження у змішане навчання в закладах загальної середньої освіти не лише відкриває значні можливості для підвищення якості освітнього процесу, а й ставить перед учителями та закладами загальної середньої освіти низку викликів.

Проаналізовано вплив імерсивних технологій на ефективність змішаного навчання, зокрема здійснено оцінку їхнього впливу на мотивацію та взаємодію учнів. Окреслено підходи до використання віртуальної та доповненої реальності у змішаному навчанні, методи інтеграції в освітній процес, а також описано кейси використання імерсивних технологій для підвищення інтерактивності освітнього середовища.

На основі наявних результатів досліджень доведено, що імерсивні технології сприяють ґрунтовнішому засвоєнню матеріалу, підвищенню мотивації учнів, створюють інтерактивні освітні середовища, де кожен учень може вільно взаємодіяти з навчальними об’єктами, незалежно від фізичних обмежень реального світу. Звернено увагу на те, що віртуальна реальність дозволяє створювати навчальні симуляції, що допомагають учням практично відпрацьовувати навички в безпечних умовах, тоді як доповнена реальність збагачує навчальні матеріали візуальними елементами, які сприяють кращому розумінню складних концепцій. Особлива увага приділяється впливу означених технологій на забезпечення активної взаємодії між учнями та викладачами, що є однією з найбільших проблем змішаного навчання.

Обґрунтовано виклики, що виникають у процесі впровадження імерсивних технологій у загальноосвітніх школах, а саме: дороговартісність обладнання, технічні труднощі, пов’язані з налаштуванням та експлуатацією VR та AR, необхідність навчання викладачів новим методикам роботи з цими технологіями. Доведено важливість подальших досліджень, спрямованих на оцінку довгострокового впливу імерсивних технологій на навчальні результати, розробку методик адаптації VR та AR до різних освітніх програм, а також на дослідження соціальних та психологічних аспектів використання імерсивних середовищ у навчанні.

Закцентовано увагу на значному потенціалі імерсивних технологій у змішаному навчанні, водночас підкреслюючи необхідність комплексного підходу для їх успішного впровадження. Інвестиції в обладнання, підготовку кадрів та адаптацію навчальних програм є критично важливими для забезпечення максимальної ефективності використання цих інновацій в освітньому процесі. Наголошено на оптимальному використанні VR та AR в освітній практиці з метою створення більш захоплюючого та результативного навчального середовища, що сприяє як академічному, так і особистісному розвитку учнів.

Зміцнення психологічної стійкості педагогів у закладі післядипломної освіти

Тетяна Абрамович — 2025-01-16

У статті проаналізовано значення психологічної стійкості як здатності людини долати життєві випробування, зберігати й зміцнювати ментальне здоров’я. Наголошено на необхідності розвивати стійкість у період суспільних викликів та потрясінь із метою розвитку саморегуляції та збереження національної ідентичності. Основну увагу закцентовано на понятті психологічної стійкості та резильєнтності як здатності зберігати стабільний рівень функціонування в умовах психологічного й фізичного дискомфорту. Обґрунтовано фактори, що безпосередньо впливають на психологічну стійкість українців у непрості часи війни. Доведено важливість розвитку психологічної стійкості особистості на основі аналізу досліджень зарубіжних і вітчизняних науковців, зокрема психологічну стійкість визначено не як вроджену, а набуту якість, адже її можна розвивати впродовж усього життя.

Схарактеризовано досвід надання психологічної підтримки та зміцнення психологічної стійкості педагогів закладів освіти на базі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти в контексті роботи групи психологічної підтримки для педагогів «Відкриті обличчя». Наголошено, що метою означеного групового проєкту є запобігання професійному й емоційному вигоранню, підвищенню психологічної стійкості в напрямі розвитку навичок самопідтримки педагога та забезпечення ним психолого-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу. Представлено результати самодіагностики учасників групи щодо власної психологічної стійкості, а також відгуки про дієвість означеної форми групової роботи.

Презентовано зміст навчальних занять з елементами тренінгу як форми групової роботи, що сприяє зміцненню психологічної стійкості та професійному зростанню педагогічних працівників закладів освіти Рівненської області.

Окреслено перспективи та необхідність подальших розвідок щодо пошуку дієвих технік розвитку психологічної стійкості на основі змін в освітній галузі, що обумовлені наявними викликами у соціально-політичному житті суспільства.

Сучасні аспекти та напрями вдосконалення логопедичної роботи в інклюзивно-ресурсному центрі

Надія Гринькова — 2025-01-16

У статті окреслено сучасні аспекти логопедичної роботи в інклюзивно-ресурсному центрі (нормативно-правовий, організаційно-методичний, матеріально-технічний, статистичний) та визначено основні рівні підвищення ефективності діяльності вчителя-логопеда (мікрорівень, мезорівень, макрорівень). Схарактеризовано напрями вдосконалення логопедичної роботи в інклюзивно-ресурсному центрі на основі врахування сучасних аспектів діяльності фахівця, серед яких: покращення матеріально-технічної бази інклюзивно-ресурсного центру; забезпечення установи кваліфікованими фахівцями; покращення нормативно-правового забезпечення діяльності центру; організація систематичної ефективної співпраці з батьками дітей з особливими освітніми потребами; вдосконалення системи роботи з дітьми з особливими освітніми потребами з-поміж внутрішньо переміщених осіб; налагодження співпраці з громадськими організаціями, зокрема й міжнародними, що опікуються дітьми з освітніми труднощами та дітьми з інвалідністю; створення всеукраїнської асоціації фахівців-логопедів інклюзивно-ресурсних центрів; створення умов для підвищення кваліфікації фахівців інклюзивно-ресурсних центрів за кордоном, участь у міжнародних проєктах і грандах.

Оцінювання рівня сформованості інклюзивної компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти засобами кваліметрії

Дарина Гряник — 2025-01-16

У статті теоретично обґрунтовано факторно-критеріальну модель оцінювання рівня сформованості інклюзивної компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти. Модель розроблено на основі чинних нормативних вимог, теоретичних напрацювань і практичного досвіду автора. Її використання дозволяє провести комплексну оцінку інклюзивної компетентності вчителів закладів ЗСО, що підсилює її актуальність для практиків. Із метою обґрунтування моделі проведено теоретичний аналіз значної кількості наукових джерел за цією тематикою, що дозволило виявити прогалини у дослідженнях щодо вимірювання рівня сформованості інклюзивної компетентності вчителів закладів ЗСО. Розроблену факторно-критеріальну модель представлено п’ятьма факторами: психологічна готовність та соціальна компетентність; професійні знання; професійні вміння та навички; професійно важливі якості; емоційна сенситивність та етична компетентність. Основну увагу закцентовано на окремих аспектах інклюзивної компетентності шляхом визначення конкретних критеріїв у межах кожного фактору. Експертною групою визначено вагомість кожного критерію у межах факторів.

Представлена в роботі модель розглядається як основа для вимірювання інклюзивної компетентності вчителя закладу ЗСО на контрольно-оцінному етапі розробленої автором технології формування інклюзивної компетентності. Представлені в роботі матеріали розроблені з урахуванням вимог Концепції Нової української школи. Модель оцінювання рівня сформованості інклюзивної компетентності вчителя закладу загальної середньої освіти рекомендується використовувати в процесі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, що поліпшить їхню інтегральну професійну компетентність та сприятиме якості надання відповідних освітніх послуг у закладі ЗСО. Представлена в роботі модель була апробована в процесі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у межах проєкту «Professional Development» і отримала схвалення з боку вчителів-практиків.

Стратегії формування внутрішньої мотивації учнів до навчання: роль позитивної педагогіки

Тетяна Ковбасюк — 2025-01-16

У статті окреслюється внутрішня мотивація до навчання як фундаментальний чинник, що визначає ефективність освітнього процесу, впливає на рівень самостійності учнів та їхню здатність досягати вагомих результатів. Схарактеризовано, що в сучасній освіті, яка функціонує в умовах глобалізації, цифровізації та соціальних викликів, розвивається потреба у переосмисленні підходів до формування мотивації школярів. Актуалізується запит на методи, які не лише стимулюють учнів до навчальної діяльності, але й формують їхню здатність до саморегуляції та стійкої навчальної активності.

Актуальність дослідження полягає у необхідності подолання залежності школярів від зовнішніх мотиваторів, таких як оцінки, нагороди чи соціальне схвалення. Вона зумовлена також потребою адаптувати педагогічні методи до швидких змін інформаційного середовища, в якому живуть сучасні підлітки. Недостатність розроблених і апробованих методик, спрямованих на синхронний розвиток внутрішньої мотивації та навичок саморегуляції, є суттєвою проблемою, що вимагає комплексного підходу.

У статті розглядаються ефективні стратегії формування внутрішньої мотивації до навчання серед учнів підліткового віку через використання принципів позитивної педагогіки. Особливий акцент зроблено на практичних методах розвитку саморегуляції та їхньому впливі на навчальну активність школярів. У роботі узагальнюється теоретичний і практичний досвід дослідників (2020–2024 рр.), аналізуються актуальні наукові підходи, а також запропоновано конкретні педагогічні стратегії, що мають доказову базу ефективності.

Дослідження не лише сприяє розумінню механізмів мотивації підлітків, але й окреслює перспективи вдосконалення освітніх практик у контексті позитивної педагогіки. Основна увага приділяється створенню умов, за яких учні зможуть розвивати самостійність, усвідомленість і відповідальність за власне навчання, що є необхідними компетенціями для успішного функціонування у суспільстві XXI століття.

Результати реалізації підготовчого етапу дослідницького проєкту «Допрофільна позашкільна освіта учнів закладів загальної середньої освіти»

Ірина Первушевська — 2025-01-16

У статті представлено результати підготовчого етапу дослідницького проєкту «Допрофільна позашкільна освіта учнів закладів загальної середньої освіти», що спільно реалізується Рівненським Палацом дітей та молоді й Рівненським ліцеєм № 1 Рівненської міської ради. Зміст проєкту розкривається на основі низки реалізованих завдань, що є одночасно й етапами його підготовчого періоду. Підґрунтям проєкту став багаторічний досвід інноваційної діяльності Рівненського Палацу дітей та молоді, результатом якого є розроблена й апробована багаторівнева система (модель) допрофесійної підготовки і початкової професійної освіти.

Освітній нетворкінг дозволив започаткувати освітнє партнерство між закладами загальної середньої та позашкільної освіти завдяки відповідній мережевій взаємодії. Формування напрямів допрофільної позашкільної освіти здійснювалося на основі діагностування здобувачів освіти, виявлення їхніх схильностей та задатків до того чи іншого виду професійної діяльності, запропонованого програмно-ресурсного забезпечення профільних шкіл і спеціалізованих центрів Рівненського Палацу дітей та молоді. Розроблений алгоритм взаємодії двох закладів освіти дозволив створити оптимальні умови для навчання учнів Рівненського ліцею № 1, які обрали еколого-біологічний, економічний, інформаційно-технічний та театральний профілі. Зворотний зв’язок, отриманий від учасників проєкту – педагогічних працівників, учнів та їхніх батьків – дозволяє зробити висновок щодо ефективності початкового етапу проєкту, а також змін, що відбулися в мотиваційній сфері учнів, їхньому ставленні до навчання, усвідомленості вибору профілю.