New pedagogical thought

Особливості реалізації мотиваційної функції управління керівником закладу освіти в сучасних умовах

Ірина Мищишин, Христина Калагурка, Марія Крива — нд, 13 кві 2025 20:39:40 +0300

Стаття присвячена аналізу процесу управління мотивацією вчителів керівником закладу освіти в сучасних умовах суспільної нестабільності та високої психоемоційної напруги. Представлено висновки поведінкових та змістових теорій розвитку мотивації. Проаналізовано сутність внутрішньої та зовнішньої мотивації діяльності педагогів, визначено більшу ефективність внутрішньої порівняно із зовнішньою.

Встановлено зв’язок між сприйняттям учителями елементів безпечного і сприятливого шкільного клімату та їхньою мотивацією й самооцінкою, залежність мотивації від якості командної роботи, від ступеня професійної свободи та автономії, відчуття фахової ефективності вчителя, а також від стилю управлінської діяльності керівника. Наголошено, що основними мотивами діяльності педагогів в умовах війни є задоволення від процесу і результатів праці та можливість самореалізації в цій діяльності. Визначено, що для успішного управління мотивацією вчителів керівнику необхідні такі якості, як експертність, емпатія, ентузіазм і комунікабельність. З’ясовано залежність ефективності роботи від виміру мотиваційної напруги, зростання якої до певної межі має стимулюючу дію, а далі набуває деструктивного характеру. Управління професійною мотивацією педагогів в умовах суспільної нестабільності й трансформації освітнього середовища вимагає від керівника закладу значних зусиль і творчих підходів.

Формування культурної компетентності майбутніх керівників (директорів) закладів дошкільної освіти в умовах магістратури

Ірина Онищук, Оксана Доманюк — нд, 13 кві 2025 20:59:53 +0300

Стаття присвячена ключовим питанням підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти в умовах сьогодення. Зокрема, основну увагу зосереджено на проблемі формування культурної компетентності здобувачів другого рівня (магістерського) вищої освіти як одного із шляхів імплементації стандарту «Керівника (директора) закладу дошкільної освіти» різними профільними інституціями, закладами вищої освіти зокрема.

Проаналізовано праці фахівців у галузі психології й педагогіки щодо ключових аспектів формування культурної компетентності як однієї із шести загальних компетентностей, визначених в Професійному стандарті, а саме: культурі самовираження, особистісному самовираженні, творчому самовираженні. У публікації висвітлено структурні компоненти досліджуваного феномена (когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий) та методи діагностики (анкетування, метод незакінчених речень, творче завдання «Вільне образотворення»), які дозволили отримати необхідну інформацію про стан проблеми на практиці. На основі аналізу результатів діагностики визначено перспективи подальшого наукового пошуку, ефективні шляхи формування культурної компетентності майбутніх керівників ЗДО в умовах магістратури.

Детермінанти самоактивності у навчальній діяльності курсантів-пілотів у льотному закладі вищої освіти

Микола Півень, Вікторія Півень — нд, 13 кві 2025 21:31:21 +0300

У статті досліджуються умови організації та проведення воркшопу як різновиду навчальної діяльності, коли особистість самостійно створює умови для перетворення навичок самонавчання із простору знань на інструмент самотворення, здійснює авторський спосіб особистісного самовдосконалення, де зміст воркшопу перетворюється на діяльність над собою. Зважаючи на це, у навчальній діяльності майбутніх авіаційних фахівців особливого значення набувають питання щодо способів розвитку здатності до самонавчання; формування адекватних оцінних ставлень, стійкого інтересу та позитивного налаштування на оволодіння автодидактичними навичками; здатності до тривалої діяльності, в якій реалізується та чи інша суб’єктивно важлива мета; прояву вольових зусиль із метою розвитку в собі тих якостей, завдяки яким реалізуються відповідні детермінанти самоактивності.

Наголошується, що саме воркшоп як метаформа організації навчальної діяльності (самонавчання) курсантів-пілотів, для якої характерні динамічність, гнучкість, самостійність і творча атмосфера, є тією педагогічною умовою, що дозволяє транслювати власну компетентність як реально діючу панель управління професійним та особистісним самовдосконаленням. Зміст воркшопу, сконструйований за принципом «зроби сам» і спрямований курсантом на самого себе, являє собою розширення й доповнення його вихідного стану здатності до самонавчання. Означена добудова потребує відповідної методики й декомпозиції традиційного змісту воркшопу. Самоактивність курсантів-пілотів у воркшопі не тільки актуалізує а й сприяє втіленню власних потенційних можливостей здобувачів, дозволяє їм зрозуміти й наочно продемонструвати, як у професійній освіті зростає особистісна парадигма навчання, за допомогою якої курсанти мають змогу пізнати себе через саморух у навчальній діяльності.

Розвиток культурної компетентності здобувачів профільної середньої освіти засобами цифровізації

Зінаїда Бакум, Олександра Пальчикова, Ірина Дирда — пн, 14 кві 2025 18:59:18 +0300

У статті розглянуто особливості розвитку культурної компетентності здобувачів профільної середньої освіти засобами цифровізації. Визначено культурну компетентність здобувачів профільної середньої освіти, а саме: здатність особистості до осягнення й популяризації культурних здобутків України та опанування світових; прояв поваги до розбіжностей у способах світобачення, традиціях, нормах поведінки представників корінних народів і національних меншин, інших держав і народів; прагнення до формування власних мистецьких смаків і транслювання ідей та почуттів через творчу художню діяльність.

Встановлено, що розвиток культурної компетентності випускників закладів профільної середньої освіти засобами цифровізації передбачає шанування культурних надбань України та їхнє поширення через англомовні засоби вербалізації; поважне ставлення до культурної спадщини інших країн та наявності розбіжностей у ціннісно-нормативних системах народів; практичне оперування лінгвістичними і культурними знаннями під час комунікування з представниками своєї і чужої культур; коректне тлумачення намірів співрозмовника і прогнозування його реакції на почуте; використання цифрових ресурсів задля активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти, оптимізації пошуку навчальних завдань і створення власного контенту.

Виокремлено систему вправ для розвитку культурної компетентності, спрямованих на вдосконалення навичок застосування культурно маркованих одиниць і розвиток умінь діалогічного спілкування – рецептивно-репродуктивні некомунікативні, рецептивно-репродуктивні умовно-комунікативні, продуктивні комунікативні.

Основні підходи до реалізації педагогічних технологій в умовах євроінтеграції

Лідія Вознюк — пн, 14 кві 2025 19:11:07 +0300

У статті висвітлено основні підходи до реалізації педагогічних технологій в умовах євроінтеграції – технологічний, компетентнісний, аксіологічний, синергетичний, сутність яких полягає у новому баченні концепції педагогічної діяльності, нових формах та методах навчання. Визначено чинники змін, зокрема цифровізацію освітнього процесу, зорієнтованість на індивідуалізацію та інтерактивність навчання, спрямованість змісту освіти на розвиток м’яких навичок та критичного мислення. Обґрунтовано євроінтеграційну спрямованість розвитку вітчизняної освіти, що забезпечило інтенсивне запровадження нових педагогічних технологій. Акцентовано увагу на військовій агресії російської федерації в Україні, що спонукало до пошуку нових та ефективних педагогічних технологій, які у непростих умовах сьогодення забезпечують якість вітчизняної освіти на рівні європейських та міжнародних стандартів.

Доведено, що функціональна ефективність учителя в реалізації технологічного, компетентнісного, аксіологічного та синергетичного підходів характеризується вміннями адаптувати нові педагогічні технології відповідно до особливостей класу, можливостей здобувачів освіти; урізноманітнювати форми і методи навчальної діяльності; здійснювати психологічну підтримку здобувачів освіти з урахуванням стресових ситуацій та нестабільних емоційних станів; забезпечувати оптимальний супровід програм індивідуального розвитку учнів; реалізовувати принципи партнерства та співробітництва з усіма суб’єктами освітньої діяльності.

Систематизація типів комп’ютерних ігор та платформ для навчання програмуванню здобувачів закладу загальної середньої освіти

Павло Квак — пн, 14 кві 2025 19:23:47 +0300

Сучасна освіта в Україні перебуває в стані активних змін, спричинених як технологічним прогресом, так і соціальними викликами, зокрема необхідністю адаптації до дистанційного та змішаного навчання. У цьому контексті навчання програмуванню набуває особливої актуальності, оскільки сприяє розвитку критичного мислення, креативності та технічних навичок учнів. Стаття присвячена систематизації типів комп’ютерних ігор і платформ, що використовуються для навчання програмуванню здобувачів закладу загальної середньої освіти. Проведено аналіз різних середовищ для розробки ігор, таких як Scratch, Roblox Studio, Unity, CodeCombat, та їхній вплив на мотивацію і навчальні досягнення учнів. Визначено критерії відбору платформ для ефективного навчання програмуванню, враховуючи вікові особливості та рівень підготовки здобувачів закладу загальної середньої освіти. Запропоновано класифікацію комп’ютерних ігор за рівнем складності та освітньою метою, що дозволяє вчителям ефективніше адаптувати методики до потреб учнів. Дослідження доводить, що інтеграція ігрових платформ у процес навчання програмуванню є ефективним інструментом для підвищення мотивації учнів, забезпечення якісного засвоєння матеріалу та формування базових програмних навичок.

Штучний інтелект як інструмент формування й розвитку м’яких навичок здобувачів освіти у процесі формувального оцінювання

Олена Марченко — пн, 14 кві 2025 19:49:30 +0300

У статті проаналізовано проміжні підсумки за результатами досліджень щодо формування й розвитку м’яких навичок здобувачів освіти в новій українській школі, визначено перспективні шляхи й актуальний інструментарій їхнього подальшого розвитку в процесі формувального оцінювання, зокрема й за допомогою сервісів штучного інтелекту. Висвітлено проблему необхідності розширення застосування інструментарію формувального оцінювання за рахунок найновіших інформаційно-комунікаційних технологій із метою результативного формування м’яких навичок здобувачів освіти.

Обґрунтовано нові вітчизняні й зарубіжні напрацювання щодо необхідності врахування фактора впливу штучного інтелекту на навчальний процес у сучасній школі, а також вивчення дидактичних аспектів його використання у процесі реалізації ідей і методів формувального оцінювання.

Наведено приклади методичних прийомів використання чат-бота ChatGPT для практичного визначення рівнів навчальних досягнень та стану розвитку м’яких навичок здобувачів освіти в процесі реалізації діагностичної функції формувального оцінювання. Наголошується на необхідності систематичного й системного наукового дослідження та практичного становлення інноваційних методів використання актуальних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема й ChatGPT, із метою забезпечення неперервного розвитку м’яких навичок здобувачів освіти як однієї з основ успішної життєдіяльності в сучасному суспільстві.

Можливості чатботів на основі штучного інтелекту в контексті інклюзивного навчання

Андрій Озарчук, Наталія Басараба — пн, 14 кві 2025 20:03:03 +0300

У статті досліджено потенціал застосування штучного інтелекту в інклюзивному навчанні, зосереджено увагу на можливостях ChatGPT та чат-бота Poe. Підкреслено, що інноваційні технології на базі ШІ дозволяють розширити доступність, індивідуалізацію та ефективність освітнього процесу для здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. У роботі представлено аналіз функціоналу та переваг обох платформ, таких як генерація адаптованих навчальних матеріалів, автоматичний переклад, створення багатомовного контенту, а також підтримка соціально-емоційного розвитку учнів.

Схарактеризовано ChatGPT як універсальний інструмент, здатний моделювати діалоги, пояснювати складні концепції спрощеною мовою, адаптувати завдання до індивідуального рівня підготовки учнів, а також інтегруватися з технологіями доступності, як-от шрифт Брайля або програми перетворення тексту в мовлення. Доведено, що важливою при цьому є підтримка педагогів у створенні навчальних матеріалів та аналізі успішності учнів, що сприяє оптимізації навчального процесу.

Чат-бот Poe відзначено завдяки його здатності інтегруватися з декількома мовними моделями (GPT-4, Claude, Gemini) та високій гнучкості налаштувань. Платформа дозволяє швидко створювати персоналізовані навчальні інструменти, забезпечувати зворотний зв’язок для учнів і спрощувати роботу вчителів. Особлива увага приділена етичним аспектам, зокрема конфіденційності даних і уникненню алгоритмічної упередженості.

Акцентовано увагу на потенціалі ШІ в інклюзивній освіті, наголошено на необхідності високих стандартів безпеки й етичного використання, а також рівного доступу до технологій для всіх учнів. Запропоновано рекомендації щодо впровадження та оптимізації роботи ChatGPT і Poe в освітньому середовищі.

Особливості захисту особистості від стресової ситуації

Марія Стасюк — пн, 14 кві 2025 20:13:19 +0300

Статтю присвячено феномену психологічного захисту як неусвідомленому реагуванню психіки особистості на реальну чи уявну небезпеку. На основі теоретичного аналізу наукових праць окреслено психоаналітичний, психотерапевтичний, психологічний та філософський напрями вивчення психологічного захисту.

Розглянуто прикметні ознаки психологічного захисту як механізму усунення та зменшення емоційного напруження, тривоги, пов’язаних з усвідомленням внутрішньоособистісного конфлікту. Обґрунтовано особливості позитивного впливу психологічного захисту особистості на підвищення здатності до самопідтримки, довіри до власних поглядів, зокрема наголошено, що психологічний захист сприяє досягненню інтегрованої поведінки. Психологічний захист визначено умовою формування психологічної захищеності особистості, що виявляється в адекватному рівневі домагань та нормативній самооцінці, відповідальності, почутті приналежності до групи, здатності до надситуативної активності, відсутності підвищеного рівня страхів, тривожності.

Емпірично виявлено особливості психологічної захищеності респондентів завдяки адекватній самооцінці, високому рівневі стресостійкості й соціальної адаптації. Наголошено, що психологічний захист спрямований на збереження психологічної захищеності особистості, недоторканності та цілісності її внутрішнього світу. Відповідно завищена й занижена самооцінки, низький рівень стресостійкості й соціальної адаптації деструктивно впливають на особистість, тому вона психологічно не захищена, а поведінка її може бути дезадаптованою.

Ігрове навчання української літератури в системі шкільної професійної орієнтації

Наталя Романишина — вт, 15 кві 2025 19:23:05 +0300

У статті обґрунтовано інноваційність ігрового навчання української літератури в системі сучасної освітньої гейміфікації та профілізації старшої школи. Визначення профорієнтаційного змісту предмета, організація роботи з епізодами прочитаних програмових художніх творів, цікавими з проблем професій, професійної діяльності, рольова імітація певних сторін професійної діяльності, виконання «професійних» завдань у розроблених іграх-тренінгах «У світі філологічних професій», «Професія – журналіст», «Майстер інтерпретацій» та ін. формує предметний зміст спеціальностей, пов’язаних із роботою з текстом, майстерністю володіння словом; сприяє свідомому вибору майбутнього профілю навчання, фаху; розумінню власного покликання, розвитку талантів, здібностей.

«Ігровий» спосіб організації навчального матеріалу передбачає знайомство й відпрацювання «літературних» навичок креативності, генерування оригінальних ідей, застосування практичного інструментарію художнього письма у затребуваних, високооплачуваних IT-спеціалізаціях: геймдизайнер, координатор онлайн-платформи, рерайтер, блогер та ін. Потенціал української літератури у системному та комплексному процесі, яким має стати профорієнтація в новій українській школі, – в актуалізації м’яких універсальних міжпрофесійних навичок: розвитку критичного мислення, аналітичних здібностей, комунікативності, здатності до роботи в команді, розв’язанні проблемних ситуацій, застосуванні теоретичних знань на практиці, до майбутнього професійного самовизначення.

Прагмалінгвістичні параметри погрози як конфліктного мовленнєвого акту

Наталія Шульжук — вт, 15 кві 2025 19:30:52 +0300

У статті розглянуто вплив як міждисциплінарний феномен, активізація уваги науковців до якого пов’язана з інтенсифікацією соціальної напруги та толеруванням насилля в суспільстві. У поле дослідницької уваги потрапляє такий різновид негативного вияву впливу, як мовленнєва агресія, наслідком якої нерідко стає конфліктна комунікативна взаємодія. Серед конфліктогенів для докладного лінгвістичного опису обрано погрозу, кваліфіковано її як комунікативно-прагматичне явище, що поєднує ознаки таких мовленнєвих жанрів, як директив та комісив.

Із-поміж засобів вербалізації погрози авторка на матеріалі художніх діалогів схарактеризувала прагматичний потенціал лексичних (експресивно забарвленої лексики негативної конотації), морфологічних (переважно різних форм дієслова), що формують як експліцитні погрози, так і передають ірреальність намірів мовця, та фразеологічних, що переважно потребують спільного когнітивного досвіду адресанта й адресата. Типовою формою презентації погрози на синтаксичному рівні вона вважає моделі складнопідрядного та безсполучникового речень із причинно-наслідковими відношеннями між предикативними частинами, конфліктогенний потенціал яких нерідко підтримують такі засоби експресивного синтаксису, як повтори, синтаксичний паралелізм, парцеляція, риторичні запитання, незакінчені (обірвані) та окличні конструкції. У функційно-прагматичне поле мовленнєвого акту погрози потрапляють і невербальні (оптико-кінетичні), пара- та екстралінгвальні засоби, посилюючи категоричність висловлювань мовців.

Технологія вебквесту в навчанні правознавства у закладах загальної середньої освіти

Оксана Муляр — вт, 15 кві 2025 19:38:47 +0300

У статті розглянуто особливості використання технології вебквесту в освітньому процесі як форми інтерактивного навчання. Наведено практичні поради для вчителів, які бажають упроваджувати вебквести на уроках правознавства, зокрема, для стимулювання самостійного наукового пошуку серед учнів. Розглядаються методичні підходи до застосування вебквестів як інструменту формування дослідницьких навичок учнів у контексті навчання правознавства.

У роботі висвітлено теоретичні основи вебквесту, його структуру, методичні прийоми та практичні аспекти застосування у навчальній діяльності. Автор обґрунтовує переваги вебквестів у розвитку критичного мислення, творчих здібностей, взаємодії та співпраці учнів. Наведено класифікацію вебквестів за різними критеріями та описано етапи їхнього створення. За допомогою цього методу учні активно залучаються до пошуку та аналізу інформації в інтернеті, що сприяє глибокому засвоєнню знань і формуванню стійких навчальних мотивацій. Доведено, що вебквест перетворює учня з пасивного споживача знань на активного учасника освітнього процесу, підвищуючи відповідальність за результати своєї роботи.

На основі проведеного дослідження автор робить висновок про перспективність використання вебквестів у навчанні правознавства та пропонує напрями для подальших наукових досліджень у цій галузі. Стаття містить конкретний приклад вебквесту з правознавства, що дозволяє вчителям адаптувати цей досвід до власної педагогічної практики. Запропонована наукова праця буде корисною для вчителів, які бажають удосконалити свою педагогічну діяльність та впроваджувати інноваційні методи навчання в освітньому процесі Нової української школи.

Компетентнісний підхід у професійній освіті та інтеграція практико орієнтованих задач для розвитку сучасної особистості

Ганна Алєксєєва, Лариса Тихонова, Олександр Антоненко, Олександр Овсянніков — вт, 15 кві 2025 19:54:23 +0300

У статті досліджується вплив практико орієнтованих задач на процес навчання біології та хімії в контексті компетентнісного підходу. Підкреслюється, що сучасна освіта потребує не лише глибоких теоретичних знань, але й здатності їх творчо та ефективно застосовувати у різних життєвих ситуаціях. Традиційний диференційований підхід до викладання предметів природничого циклу призводить до ізольованості дисциплін та ускладнює формування системного сприйняття навчального матеріалу. У світовій практиці все більше уваги приділяється компетентнісному підходу, який спрямований на розвиток загальної життєвої компетентності учнів, включаючи навички аналізу, прийняття рішень та вирішення комплексних проблем.

Окреслюється одним із ефективних методів інтеграції міжпредметних знань – використання практико орієнтованих задач на уроках біології та хімії. У статті наведено кілька прикладів таких задач, які сприяють розвитку критичного мислення, комунікаційних навичок та самостійного навчання учнів. Практико орієнтовані задачі пов’язують теоретичні знання з реальними життєвими ситуаціями, що підвищує мотивацію учнів та забезпечує більш стійке засвоєння інформації.

Методи дослідження включають аналіз нормативно-правових документів, наукової літератури, навчальних матеріалів та спостереження за уроками біології та хімії. Результати дослідження підтверджують, що впровадження практико-орієнтованих задач сприяє розвитку міжпредметної компетентності учнів, підвищенню ефективності навчального процесу та підготовці компетентних випускників, здатних успішно адаптуватися до змін у сучасному мінливому світі.

Доведено, що використання практико орієнтованих задач є важливим інструментом для інтеграції міжпредметних знань та розвитку необхідних компетентностей в учнів, що відповідає вимогам сучасної освіти та сприяє підготовці випускників, готових до самостійної та продуктивної діяльності у різних сферах життя.

Здоров’язбережувальні технології як засіб формування соціальної компетентності учнів закладу загальної середньої освіти

Юлія Бобрикова — вт, 15 кві 2025 20:00:39 +0300

У статті розглянуто значення здоров’язбережувальних технологій як інструменту формування соціальної компетентності учнів у сучасній освіті, що в процесі навчання учнів покликані забезпечити високий рівень їхнього психосоматичного здоров’я, розумової працездатності, сформувати мотивацію до ведення здорового способу життя та високої культури здоров’я.

Визначено, що під здоров’язбережувальними освітніми технологіями варто розуміти: сприятливі умови навчання дитини в школі (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання); оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм); повноцінний та раціонально організований руховий режим. Звертається увага на те, що розроблення здоров’язбережувальних технологій та впровадження їх в освітній процес закладу освіти забезпечить формування в дітей та молоді здоров’язбережувальної та здоров’ярозвивальної компетентностей, відповідної культури здоров’я, утвердження пріоритету здорового способу життя.

Зроблено висновок, що здоров’язбережувальні технології у процесі навчання учнів загалом покликані забезпечити високий рівень їхнього психосоматичного здоров’я, розумової працездатності, сформувати мотивацію до ведення здорового способу життя та високої культури здоров’я.

Упровадження Програми національного виховання в закладах освіти Рівненщини на 2020–2025 роки: успішні практики

Наталія Давидюк, Наталія Мінакова — вт, 15 кві 2025 21:45:10 +0300

У статті звертається увага на призначення програм виховання, причини їхнього розроблення, вимоги до подачі змістового контенту. Акцентовано увагу на спрямованості Програми національного виховання в закладах освіти Рівненщини на 2020–2025 роки щодо формування в здобувачів освіти таких груп цінностей: загальнолюдських, національних, духовних, громадянських, особистих, родинних, екологічних. Презентовано практичну складову реалізації Програми на обласному та локальних рівнях. Схарактеризовані успішні практики реалізації Програми, серед яких: короткотермінові та довготривалі проєкти, зокрема благодійні, волонтерські, до яких залучалися педагогічні працівники закладів загальної середньої та позашкільної освіти, здобувачі освіти, їхні батьки, а також інші активності, зокрема, ігри, тренінги, акції, флешмоби тощо, тематична спрямованість яких дозволила систематизувати їх за групами цінностей. Акцентовано увагу на тому, що ефективність означених форм та методів значною мірою визначалася змістовим наповненням та організованою взаємодією. Зроблений висновок, що гнучкість структурної побудови Програми дозволила вносити корективи у виховний процес закладів освіти після введення воєнного стану в країні. Визначені перспективи подальших досліджень щодо виявлення кількісних та якісних показників сформованості ціннісних ставлень у здобувачів освіти.

Інтернет-фольклор як комунікативний феномен в українському мережевому просторі

Богдан Столярчук, Марія Остапчук-Будз — вт, 15 кві 2025 21:55:52 +0300

Стаття присвячена дослідженню еволюції фольклору під впливом сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. З моменту виникнення фольклору він постійно вдосконалюється і набуває нових форм, жанрів і тем, залежно від соціокультурного контексту. Важливу роль у цьому процесі відіграє інтернет, який став платформою для поширення і розвитку інтернет-фольклору.

У статті проаналізовано основні особливості інтернет-фольклору, що виник під впливом цифрової комунікації, його жанрове різноманіття, комунікативні властивості та способи поширення. Автори розглядають інтернет-фольклор як комунікативний феномен із характерними рисами, такими як анонімність, варіативність, віральність, креативність та мультимедійність.

Розглядаються різноманітні жанри інтернет-фольклору, включаючи меми, демотиватори, фотожаби, вірші-пиріжки, порошки, вебкомікси, листи щастя та крипіпасти, а також їх роль у формуванні суспільної свідомості, знятті соціальної напруги та підтримці культурної ідентичності..

Отже, інтернет-фольклор постає як динамічне явище, яке відображає актуальні соціальні, культурні та політичні процеси і демонструє інноваційність сучасного суспільства у використанні цифрових медіа для самовираження та комунікації.

Культурно-історичні передумови становлення і розвитку школи гри на трубі на Рівненщині

Степан Цюлюпа, Наталія Цюлюпа, Роман Остапчук — вт, 15 кві 2025 22:07:31 +0300

У статті схарактеризовано культурно-історичні передумови становлення та розвитку школи гри на трубі на Рівненщині. Обґрунтовано ключові чинники, як-от історичний контекст, розвиток музичної освіти, діяльність професійних та аматорських колективів, що вплинули на формування виконавських традицій регіону. Особливу увагу приділено внеску викладачів, музикантів та диригентів, які сприяли популяризації труби як інструмента, а також особливостям репертуарної політики й методичним засадам, що сформувалися на Рівненщині.

Проаналізовано взаємодію між локальними традиціями та загальноукраїнськими тенденціями розвитку виконавської школи гри на духових інструментах. Висвітлено значення фестивалів, конкурсів та інших культурних ініціатив у популяризації виконавської школи гри на трубі.

Доведено, що музичні заклади Рівненщини, як-от Рівненська дитяча музична школа № 1 імені Миколи Лисенка, Рівненська дитяча музична школа № 2, Рівненський музичний фаховий коледж, Дубенське училище культури, Інститут мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету, підтримуючи багатовікові традиції, забезпечують стабільний розвиток музичної освіти регіону, готуючи висококваліфікованих музикантів, зокрема демонструють, як школа гри на трубі в Рівненському регіоні інтегрує елементи української музичної ідентичності, зберігаючи при цьому власну унікальність.