Праці сучасних українських науковців у вимірі сухомлиністики

Анотація

Стаття присвячена розгляду доробку сучасних українських учених із сухомлиністики як окремого напряму педагогіки, коли йдеться про творче прочитання спадщини Василя Сухомлинського в контексті актуальних питань освіти і виховання, та історії педагогіки як феномену минулого, без звернень до сьогодення. Визначено й конкретизовано поняття «сухомлиністика» у тій його частині, що стосується передовсім тлумачення праць Сухомлинського сучасними науковцями як підґрунтя або ж плідної основи, на якій можуть вибудовуватися продуктивні ідеї. На основі аналізу джерелознавчих та історіографічних праць установлено велику кількість публікацій сучасних авторів з означеної тематики (близько 2100 прізвищ). З усього масиву персоналій, дотичних до питань сухомлиністики, обрано три постаті відомих учених-педагогів: Олександри Савченко, Івана Беха та Алли Богуш. Критеріями для відбору стали: розроблені кожним із них власні педагогічні концепції, теорії, які вони вибудовують упродовж багатьох років; включення в них ідей Сухомлинського.

У статті проаналізовано науковий доробок відомого дидакта, фахівчині з теорії і методики початкової освіти Олександри Савченко, розробниці теорії і методики навчання дітей раннього віку і дошкільного навчання, авторки дошкільного напряму в українській лінгводидактиці Алли Богуш та фахівця з проблем методології, теорії і технології виховання Івана Беха. Доведено, що у своїй сукупності за останні 25 років вони опублікували більше 60 наукових статей. Зроблено висновок, що ці автори зверталися до творчої спадщини Василя Сухомлинського, поглиблюючи і розширюючи проблематику зі сфери своїх наукових пошуків, та, виходячи за рамки свого дослідницького поля, охоплювали також і загальнопедагогічні питання. Їхній доробок у галузі сухомлиністики розглянутий як складова частина сучасного стану педагогічної науки в Україні.