Недоліки дистанційної системи навчання у закладах вищої освіти України

Анотація

У статті висвітлено недоліки та переваги дистанційної форми навчання у закладах вищої освіти, зокрема окреслено важливість «живого» спілкування. Схарактеризовано методи дослідження, передусім індуктивний та дедуктивний, завдяки яким здійснюється теоретичне осмислення дистанційної системи навчання. Із метою висвітлення виокремлених завдань використано метод аналізу джерел і матеріалів, серед яких – монографічні дослідження, публікації та положення. Доведено, що методологічною основою дослідження є вихідні положення філософії про діалектичні взаємозв’язки, взаємозалежність явищ і процесів соціально-педагогічної діяльності, роль особистості у розвитку її матеріальних і духовних основ.

Дистанційне навчання імпонує значній кількості здобувачів освіти, зокрема і вищої, проте існує низка недоліків, на які варто звернути увагу, аби усунути їх та знайти компроміс для успішного вивчення навчальної дисципліни у дистанційному режимі. Розглянуто такі недоліки дистанційної системи навчання: обмеження безпосереднього спілкування студентів із педагогами, відсутність прямого доступу студентів до викладача, постійна самомотивація студентів, ізольованість дистанційного навчання, обмеження доступних навчальних спецкурсів із метою оволодіння спеціалізацією, необхідність постійного й надійного доступу до новітніх технологій навчання та інтернет-мережі, обов’язкова акредитація освітніх програм із дистанційного навчання, обмеження щодо працевлаштування, удосконалення вмінь і навичок усного спілкування студентів, непередбачені додаткові витрати на дистанційну освіту.