Детермінанти самоактивності у навчальній діяльності курсантів-пілотів у льотному закладі вищої освіти

Анотація

У статті досліджуються умови організації та проведення воркшопу як різновиду  навчальної діяльності, коли особистість самостійно  створює умови для перетворення навичок самонавчання із простору знань на інструмент самотворення, здійснює авторський спосіб особистісного самовдосконалення, де зміст воркшопу  перетворюється на діяльність над собою. Зважаючи на це, у навчальній діяльності майбутніх авіаційних фахівців особливого значення  набувають  питання щодо способів розвитку   здатності до самонавчання; формування  адекватних оцінних ставлень, стійкого інтересу та позитивного налаштування на оволодіння автодидактичними навичками; здатності до тривалої діяльності, в якій реалізується  та чи інша суб’єктивно важлива мета; прояву вольових зусиль із метою розвитку в собі тих якостей, завдяки яким реалізуються відповідні детермінанти самоактивності.

Наголошується, що саме воркшоп як метаформа організації навчальної діяльності (самонавчання)  курсантів-пілотів, для якої характерні динамічність, гнучкість, самостійність і творча атмосфера, є тією педагогічною умовою, що дозволяє транслювати власну  компетентність як реально діючу панель управління професійним та особистісним самовдосконаленням. Зміст воркшопу, сконструйований за принципом  «зроби сам» і спрямований курсантом на самого себе, являє собою розширення й доповнення його вихідного стану здатності до самонавчання. Означена добудова потребує відповідної методики й декомпозиції традиційного змісту воркшопу.  Самоактивність курсантів-пілотів у воркшопі не тільки актуалізує а  й сприяє втіленню  власних  потенційних можливостей здобувачів, дозволяє їм зрозуміти  й наочно продемонструвати, як  у професійній освіті зростає особистісна парадигма навчання, за допомогою якої курсанти мають змогу пізнати себе через саморух у навчальній діяльності.