Про формальну мовно-літературну освіту учнів закладів загальної середньої освіти в умовах компетентнісного навчання

  • Анатолій Ситченко Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
  • Ірина Корнієнко Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
  • Марія Грищеня Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 51
Ключові слова: формальна освіта, форми освіти, правила діяльності, способи розумових дій, розумові операції, формальне мислення, змістовий і формовий аспекти навчання.

Анотація

У статті уточнюється і поглиблюється поняття формальної освіти, що пов’язується із розумовим вихованням школярів у контексті компетентнісного навчання української мови і літератури. Розкривається значення формальної освіти у її співвідношенні з освітою матеріальною. Незважаючи на те, що сучасна вітчизняна педагогіка вважає поділ освіти на формальну й матеріальну помилковим, стверджується, що педагогічна наука давно оперує термінами й поняттями матеріальної та формальної освіти, які варто розрізняти й пояснювати як змістовий та формовий освітні аспекти. Автори статті пояснюють формальну освіту як таку, що спрямовує навчання на розвиток у вихованців формального мислення, яке означає здатність учня осмислювати свої розумові дії, що забезпечують виконання навчального завдання. Окреслюється двоскладний характер навчання, яке передбачає визначення ключових питань «Що вивчати?»  і «Як навчати?». Формальна освіта в контексті означеного дослідження є співвідносною з матеріальною (знаннями, уявленнями, ставленнями, ціннісними орієнтаціями тощо), оскільки служить засобом реалізації змістового компонента освіти. Доведено, що розвиток формального мислення здійснюється на основі засвоєння учнями розумово-практичних операцій, усвідомлення яких є вагомим показником компетентної особистості. Формальне мислення означає здатність і звичку суб’єкта обмірковувати свої дії. Метою формальної освіти є становлення мислячої та діяльної компетентної особистості. Аналізується формальна мовно-літературна освіта, що має особистісне розвивальне значення для школярів завдяки впливу на їхню свідомість і почуття. Підкреслюється, що зазвичай вона здійснюється у процесі засвоєння правил пізнавальної роботи, виконання основних видів мовного розбору та шляхів літературного аналізу, використання й засвоєння способів їх проведення, що слугує основою будь-якої аналітичної операції над мовно-літературним матеріалом.  

Опубліковано
2021-07-07

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають