Формування емоційного світу дитини в педагогічній творчості Василя Сухомлинського

Анотація

У статті здійснено аналіз проблеми формування емоційного світу дитини в педагогічній творчості Василя Сухомлинського. Схарактеризовано основні праці педагога («Серце віддаю дітям», «Павлиська середня школа», «Методика виховання колективу»), в яких викладено та доведено на практиці положення про те, що від активності особистості дитини залежить формування її емоційного світу. Доведено, що в різні періоди вікового розвитку дитини основою її розвитку виступає різноманітність видів діяльності (гра, навчання тощо), від яскравості та насиченості якої залежить формування емоційного світу дитини.

Окреслено, що в Павлиші видатним педагогом була розроблена й зреалізована чітка цілеспрямована освітня система, всі складники якої (форми, методи, прийоми, засоби) ґрунтувалися на народно-педагогічних і гуманістичних засадах, а також мали дитиноцентричний характер. Мету окресленої вище системи педагог убачав у формуванні радісного й позитивного ставлення дитини до життя. У зв’язку з цим поряд із традиційними підходами В. Сухомлинський застосовував нові авторські методики, як-от складання казок, етичні бесіди, культуру бажань та ін.

Розкрито творчі ідеї педагога стосовно зв’язку емоційно-вольової складової у формуванні особистості школярів із прагненням до самовиховання. Визначено напрями та засоби актуалізації емоційно-вольових передумов становлення особистості дитини як суб’єкта виховання. Описано можливість урахування виявлених вікових та індивідуальних особливостей особистості школяра як суб’єкта виховання в сучасній школі.