Технологія розвивального навчання та Нова українська школа: аналіз і паралелі

Анотація

У статті проведено паралелі між двома педагогічними системами – розвивальним навчанням Д. Ельконіна – В. Давидова та Новою українською школою. Обґрунтовано інноваційний характер технології розвивального навчання, створеної, експериментально доведеної та перевіреної багаторічною практикою ще в середині ХХ століття, розкрито актуальність та можливість реалізації її ідей у сучасних освітніх реаліях.

Окреслено потенціал та перспективність технології розвивального навчання, зокрема компетентнісну спрямованість освітнього процесу, чітку систему організації навчальної діяльності школярів, застосування ефективних освітніх методів та форм, що забезпечують розвиток мислення, творчості, дослідницько-пошукових здібностей дітей, їхнє вміння вчитися, визначено її ефективність в умовах Нової української школи,.

Основну увагу зосереджено на особистісному розвитку учнів у процесі навчання, організації колективної діяльності вчителя та учнів, становленні навчально-пізнавальної мотивації, формувальному оцінюванні як засобі відстеження індивідуальних досягнень кожної дитини, ролі вчителя у забезпечені дієвості освітньої реформи.